Є чемпіони села, містечка, району, області чи України з різних видів спорту. Свій шлях до світового чемпіонства починав у Корсуні випус­кник четвертої школи Во-лодимир Іваненко. Гор­диться Зарічанська шко­ла тим, що колись хай не багато років тут навчав­ся чемпіон Європи з пла­вання Єсргій [іреус. Пи­сали і пишуть свої сто­рінки у спортивний літо­пис Корсунщини легкоат­лети, борні... А що фут­болісти?

Влітку у Данії відбув­ся чемпіонат Європи для футболістів з вадами слу­ху. Збірна України пере­могла французів 2:0, італійців 2:1, турків 3:2, у чвертьфіналі бельгійців 5:1, у півфіналі англійців 3:1 і лише через численні втрати(травми,вилучен­ня) у матчі за золото по­ступилася росіянам 0:3. У кожному матчі виходив на поле лівий півзахисник Віктор Пустовіт, наш дерен-ківчанин.

Як і усі хлопчаки,ганяв шкіряного змалку. Віддали «грі мільйонів» належне батько Микола Лукович, дядько Іван. Азбуку гри взяв у вчителя фізкультури Володимира Михайловича Павленка. Як зізнається Віктор, добре «поварився» у котлі дитячо-юнацької ліги області, захищаючи честь ДЮСШ. Хлопця за­примітили і з часом запро­сили до складу черкасько­го «Інваспорту». Спочатку на малому полі брав участь у турнірах з міні-футболу. І настільки успі­шно, що у фінальній час­тині чемпіонату України в Луганську Пустовіт - кра­щий бомбардир. Йшов 2007 рік. Надійшло запро­шення до збірної України на велике поле, хоча на ма­лому досі виступає успіш­но. До речі, у збірній він єдиний представник з Чер­кащини.

Носа не задирає. У пер­шості району допомагає сахнівській «Юності», у чемпіонаті області нашому «Урожаю». 17 жовтня тре­ба вирушати до Швеції на тренувальний збір. Та на день раніше - гра в Пальмірі за «Урожай». Ну як відмо­виш! Поїхав, свою частку вклав у перемогу. Тренер Олег Дякун: «Віктор у ко­манді - один з лідерів, без нього складнувато...» Вис­тачає часу не тільки для футболу: взимку одержить диплом спеціаліста в Чер­каському університеті імені Богдана Хмельницького. Запитую, чого ще не встиг Досягги.

— Два роки тому мав грати за збірну України на нашій Олімпіаді в Таїланді. Т,а попросили у травні вий­ти у матчі в змаганнях за най-спортивніше село. З переломом ноги винесли з поля. А Україна в тому турнірі перемогла. Наступ­ного літа у Туреччині чемп­іонат світу. Вірю, що стане­мо першими. І тоді в Дерен­ківець привезу золоту ме­даль.

Поки що віце-чемпіон Європи і майстер спорту міжнародного класу сфо­тографувався із срібною. Можливо, вже тоді гордість Деренківця запросять до рідної школи на зустріч з земляками. І повідає дітям про далекі і близькі країни, про турніри, про те, якою була дорога у великий фут­бол, і, звичайно ж, як в роз­луці скучає за рідним се­лом, батьками. Поки про свої досягнення, бо скром­ний, не говорив. Певно, тому досі не запросили.

Віталій ПРОШИН.